Який прозорий світ дощу,
де краплі холодом обприскали мене,
І став твердішим, ніж граніт,
не став я сльози лити
Про те, що був невдаха
і не вдався як піїт.
Адже дух боротьби в мені не згас, не зник,
хвилює серце; кров кипить.
І долею не раз був битий,
поразок, ні, не бракувало,
І тих образ, що не забути,
і суперечок в битві непогоджень,
Коли й нічим було крити.
Але я, як завжди, не розбитий,
шукаю, як раніше, висловів нових.
(переклад власної поезії 21.08. 1999 р.)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042857
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.07.2025
автор: Ростислав Сердешний