Напоїло сонце землю теплом знову,
У шелесті листя з вітром веде мову.
Пестить все довкілля промінням привітно,
Всміхається дневі, що біжить неспішно.
Цокає годинник - лік веде хвилинам,
Притихла в колисці мала ще дитина.
Хрестить її мати на долю щасливу,
Щоб жилося в мирі, любо й без надриву.
Бо душа тендітна, чутлива до всього,
До добра й до фальші, не займай святого.
Хай дитя зростає у дружній родині,
У теплі сердечнім, у вільній Вкраїні.
01.07.25
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042844
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.07.2025
автор: Валентина Ланевич