***
«До батьківського дому...»
***
Я зніму шкари
І піду тихо босим --
По шару пилюки,
На дорозі своїй --
Без каяття в собі,..
Де були дитячі
Мої хисткі кроки..,
Де були голодні
Вчорашнього дні
І там -- у, тім, заході
Сонця розмитого,
Де небо іскриться
Вечірнім туманом
Забутих тіней
Життя --
У стиснуте серце
Поллється широко
Дитинства та згадка,
Якою я жив, лиш --
В чужини полині,
Надіями віри --
В надіях буття..,
Бо
Я зніму шкари
І піду босим --
По шару пилюки,
На дорозі своїй --
Без каяття в собі
І у всьому..,
Де були дитячі
Мої хисткі кроки..,
Де були голодні
Вчорашнього дні,
Щоби нарешті прийти --
Через біль розставання,
До рідного, мого --
Батьківського
Дому...
_____________________________
01.07.2025; Paris (Aurora) ========================
(!!!)
Шкари -- (жаргонне) -- взуття...
-------------------------
Автор :::
Катинський Орест
(Katynskyy Orest)
=======================
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042825
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.07.2025
автор: MAX-SABAREN