Чого летиш листочок милий,
Далеко від братів своїх?
Були разом. Зараз єдиний,
У землях зовсім ти чужих!
Були разом. Зараз єдиний,
У землях зовсім ти чужих!
Чи дуб могутній, батько рідний,
Не здатен всіх вас захистити?
Чи ліс довкола зовсім бідний,
Не зміг усіх вас приютити?
Чи ліс довкола зовсім бідний,
Не зміг усіх вас приютити?
Невже коріння, древа роду,
Вже не утримають тебе?
Й залишив матінку Природу.
В душі твоїй не зашкребе?!
Й залишив матінку Природу.
В душі твоїй не зашкребе?!
Хочемо всі ми ліпшій долі,
Завжди шукаємо нове.
Але чужі ніколи зорі,
Не будуть краще за своє.
Але чужі ніколи зорі,
Не будуть краще за своє.
Не залишай свою родину,
Щоб разом міцно, дружно жити!
Не кидай свою Батьківщину,
Бо хто їх зможе захистити?
Не кидай свою Батьківщину,
Бо хто їх зможе захистити?
Чого летиш листочок милий?
Сум бачу в серці і в очах.
Вертайсь назад ти в Україну,
Зворотній краще буде шлях!
Вертайсь назад ти в Україну,
Зворотній краще буде шлях!
Хочемо всі ми ліпшій долі,
Завжди шукаємо нове.
Але чужі ніколи зорі,
Не будуть краще за своє.
Але чужі ніколи зорі,
Не будуть краще за своє.
Не будуть краще за своє.
Не будуть краще за своє.
Не будуть краще за своє.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042810
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.07.2025
автор: Валерій Лощицький