Сонечко сіяє.
Хмароньки пливуть.
Все навкруг буяє.
Квітоньки цвітуть.
Річеньки дзюркочуть.
Травка вироста.
Пташечки скрегочуть.
В серці розцвіта
Радість, наче квіти
Гарні й запашні,
Й хочеться радіти
В цюю мить мені.
Радість обіймає
Серденько моє
І усе, що має,
Щедро віддає.
Я його приймаю.
Я беру його
І за мить вже маю.
Серденька мого
Більше не турбує
Смуток прегіркий.
В серденьку панує
Спокій, що важкий
Смуток той розвіяв
Десь у небуття,
І у нім посіяв
Світлі почуття,
Із якими жити
Буду я щомить,
Щоб більш не тужити.
Вже не защемить
Серце, а тримати
Світлі почуття
Буде й дарувати
Всім усе життя.
Євген Ковальчук, 07. 07. 2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042789
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.06.2025
автор: Євген Ковальчук