Якось зранку на світанку
Хтось прокинувсь з-поза ранку,
Тихо очки підійняв
І своє життя почав.
Мама ніжно обняла,
І легенько понесла.
Принесла вона до мішки,
Поклала вона на ліжко.
Це маленьке і тихеньке,
Золотеньке янголя.
Непомітно линув час,
Підростало немовля.
Вже само воно співало,
Прокидалось й простувало.
В мами радощів безмеж.
Це дитя її всеж.
Ось і садік-дитсадок,
Перший друг і недруг теж.
Ось і школа - перший клас.
Цей дзвінок, учитель, клас.
Непомітно линув час.
Ось і випуск, ЗНО,
Вечір тихий, і кіно.
Час прийшов - потрібен вибір:
Тракторист чи агроном,
Чи шофер чи астронавт,
Може вчитель чи філософ.
Скільки ж цих професій з роком.
Вибір зроблено, пора.
Все пройшло, пролинув час.
Й до роботи час прийшов.
Працював він кожен рік.
І пройшло так років 40,
Ось і пенсія прийшла,
В домі оселилась.
І вже цілий день одна,
Ця людина прожила.
Ну і ось - життя пройшло,
Час і відпочити.
Все життя таке просте,
Все як один день.
Якось зранку на світанку,
Не прокинувсь з-поза ранку...............
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042787
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.06.2025
автор: Викта