де ті чари розумних несказаних слів,
в задзеркалля зазвичай невтомне,
для мисливців за хмарами з темних світів -
надприродних ,таємних ,духовних,
заспіває під місяцем радісне тло
міліардом часток неймовірних,
враз приймаючи зовнішнє , наче тепло
голубів безугавних ефірних,
щоб піймати й собі зорепади за хвіст
залишившись невпізнаним в росах,
в шепотінні латини , як справжній лінгвіст
незрадливих паломників босих,
пригадавши нарешті дорогу до зорь,
до своїх ще живих херувимів
де Каспар, Бальтазар і старий Мельхиор
як дарунок - святі і незримі ...
p/s
https://www.youtube.com/watch?v=6NXlnZ9uwww&list=OLAK5uy_nY90HoQWZSbeQx-0zc3_8cLGdfHAqu3go&index=1
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042777
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.06.2025
автор: bloodredthorn