Ми всі завдячуємо жінкам

Гімн  весні
або
Ми  всі  завдячуємо  жінкам

Ми  всі  завдячуєм  жінкам
які  б'ють  в  полі  супостата
Їх  ніжним,  ласкавим  рукам
от  довелось  взять  автомата

Хто  кашовар  ,  хто  санітар
А  хто  і  снайпер  там  відмінний
Підніме  в  небо  байрактар
Відмінний  майстер  в  справі  мінній

Всі  встали  дружно,  як  одна
На  захист  неньки  України
Брудна  робота  і  складна
Та  пруть  ордою  бедуїни

Та  пре  ордою  знов  Орда
Знов  лізуть  нелюди  на  Київ
Тому  в  жінок  рука  тверда
як  і  в  часи  ще  князя  Кия

В  очах  вогонь,  у  серці  гнів
Та  з  ним  любов  і  світла  віра
За  кожен  двір,  сиріт  і  вдів
Йдуть  в  бій  щоб  нищити  там  звіра

Вони  не  плачуть  —  нищать  тьму
Для  московіта  там  могила
І  лиш  в  землі  дійде  йому
його  то  смерть  ця  жінка  мила

Вночі  мов  тінь,  а  вдень  —  мов  грім
Несе  на  плечах  фронт,  як  крила
собі  не  просить  в  Бога  крім
щоб  ворога  земля  покрила

Ми  низько  кланяємось  вам
Що  день  і  ніч  на  полі  бою
Ви  —  світло  в  серці  нашім  там
Де  вже  нема  ні  сліз,  ні  болю

І  день,  і  ніч  —  де  відпочинок?
Без  ліжка,  сну,  жіночих  справ...
Поклін  земний  вам  за  ваш  вчинок
Хоч  ліжко  Вам  з  торішніх  трав

Вона  і  в  танку,  і  в  окопі
Замість  помади  —  бруд  й  мазут
Не  зрозуміти  Вас  Європі
Несуть  не  зброю  нам  -  сльозу
 
Не  скаржиться,  хоч  свіжі  рани
Хоч  десь  в  лікарні  —  чоловік
Фашистів  рушить  вона  плани
Щоб  рід  ще  жив  не  один  вік

Воюють  тут  не  за  медалі  —
Потрібна  тиша  без  війни
Щоб  рід  продовжувався  далі
На  смерть  ідуть  в  бою  вони

І  не  лякає  їх  стіна
З  дощу  та  снігу.  Ніч  без  світла
Бо  кожна  вірить:  тут  вона  —
Щоб  Україна  дальше  квітла

Хтось  у  броні,  а  хтось  в  халаті
А  хтось  в  тилу  —  незламний  щит
Щоб  московітські  кляті  таті
У  Вас  в  квартирі,  в  Вашій  хаті
Не  розпивали  бражку  й  спирт

Не  мародерили  в  садибі
Не  крали  ваші  цінні  речі
Не  розпинали  щоб  на  дибі
дочку,  тримаючи  за  плечі

Писала  вірші  до  війни
А  нині  пише  в  небі  трасер
Та  все  одно  тут  бачить  сни
Де  на  подвір'ї  ясен  красень

Не  для  медалей  й  нагород
Вона  тримає  фронт  зубами
Щоб  жив  вкраїнський  тут  народ
Між  круч  Дніпра  й  Карпат  з  дубами

Вона  не  просить  зі  слів  каші
Від  депутатських  десь  структур
Їй  головне  —  щоб  діти  наші
Зростали  в  мирі  й  без  тортур

Її  молитва  —  не  в  соборі
А  серед  гільз  там,  на  війні
Та  навіть  в  пеклі,  навіть  в  горі
Вона  співає  гімн  весні
30.06.25

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042741
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.06.2025
автор: Микола Карпець))