Слову і Духу,
Цим двом Рукам Отцевим,
в любові й трепетанні —
присвячується
Не здивувати
й
не більш пронизати…
Бог в мить-миттєвості
не імпровізатор
треба визнати, Бог Поет і Художник —
чує — й пора:
дати дар
дар в миттєвості дати…
із верхів’їв Дніпра
чорні і сизі — відомі
пра-пра
на горбу їх — надута бананна гора
але в них є веселка
беззахИсна — сміється
й тріпоче як сталь —
невідомим чиїмсь прапорам
невідомим але ж і сміється
сміється —
ніби природна є гра?..
мова й слово й душа — у природи
то й душа і —
в душі є угодне
синхронно ж в душі і прицілився
дух — й
визира…
у низів’ях — водночас! — Дніпра …
бери вправо — графіка кольором
і відомий все ж колір —
і — захід!
А водночас!!
треба щось з Богом зробити
і Бога признати…
дар в миттєвості — дав
Ти!
… напише Він масло…
за живіт накоїлося б чим подражняти
і сметані у стані
було б що
казати…
що й було б животярі
поїсти
й як було би Божественно — знати…
Бог —
прицвяхнений! —
не імпровізатор!!
29.06.2025,
Київ —
третій вибір Богородиці
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042729
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.06.2025
автор: Шевчук Ігор Степанович