В темряві ночі дракони не сплять,
Шукають прихисток, де гори мовчать.
І тихою ходою опустяться хмари
На крила, що спокою ніколи не знали.
В темряві ночі, стрімким потоком, хвилі вкриють нас наче шовком.
Відзеркаленням в річці часу, ми полинемо.
Будь моїм сном єдиним можливим серед зерен світів,
Де крихта терпіння здатна зупинити великий наплив.
Твій шелест почується в стоголоссі за сотню метрів.
Ти відкриєш спокійно очі - не існує земних центрів.
В темряві ночі, стрімким потоком, хвилі вкриють нас наче шовком.
Відзеркаленням в річці часу, ми полетимо.
Розкажи мені, де ті хмари,
Що ховають твоїх примар.
В тихому відлунні гір
Я впізнаю тебе.
Твій шелест почується в стоголоссі за сотню метрів.
Ти відкриєш спокійно очі - не існує земних центрів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042711
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.06.2025
автор: Mezu Svitlana