СТОЇТЬ ОТЧА ХАТА В САДОЧКУ

Стоїть  отча  хата  в  садочку  
Криниця  ,що  напуває  журавля.
Дубовий  стіл  у  холодочку
Тут  мій  куточок  раю  -  моя  земля.

Тут  моє  село  берег  Дністра
Все  знайоме  ліс,  гай,  річка,    діброва.
Тут  мій  родовід  -  брат  і  сестра,
І  душу  втішає  солов'я  мова.

На  панській  горі  дуб  крислатий,
А  на  ставочку  верба  миє  коси.
На  долині  ,  тут    Отча  хата...
Замаєна  у  квітах  до  морозу.

Стоїть  наче  писанка  в  саду
Вікна  зорять  у  пречистi  небеса.
До  неї  ,  як  до  матінки    йду,-
Щоб  відчути  у  душі  вогник  тепла.

Ще  вчора  від  сну  півень  будив,
Як  годинник  підіймав  мене  зранку.
Рижий  кіт  з  збанку  молочко  пив,
Муркотів  до  сонечка    він  на  ганку.

Тут  пес  жив,  на  прив'язі  ходив...
Був  господар    на  квітучім  подвір'ї.
Гуси,  кури  рахував,  любив...
i  на  щастя  дарували  йому  пір'я.


2----------------------------------
Замаєна  хата  липовим  цвітом
Зеленим  листячком    золотий  цвіт.
Стоїть  неначе  сонце  над  світом
Слухає  щебет  пташки,  шелест  віт.

О  хато,  моя  білесенька  хато!
Золота  колиско  -  щасливих  літ.
Розпустив  садочок  крони    крислато  
Уквітчав    твої  вікна  маєвий  цвіт.

Зацвіла  мальва  ружа  ,  м'ята  знову
Запашила  подвір'я  медами.
Іду    у  рай  саду  я  на  розмову,-
Ловлю  солодкі  плоди  руками.

Трави  густі  виросли  вище  колін      
Розлились  наче  море  зелене.
І  Хата  б'є  у    дзвони  голосний  дзвін,
Кличе  всіх  ,  прийдіть  ,  діти  до  мене!.

Я  йду  до  криниці  з  далеких  доріг
Щоб  напитись  від  спраги  водиці.
Сяду  ,  як  дитина  на  рідний  поріг  
Залебедію  неначе  птиця.

Відкрию    я  двері  у  рідну  хату  
Відчую  мамину  ласку  тепло.
З  фотографій  обійме  мене  тато
Подякую  їм  за  всяке  добро.











адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042685
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.06.2025
автор: Чайківчанка