Над ставом лягає серпанком туман

Над  ставом  лягає  серпанком  туман,
Вдягає  прозору  вуаль.
Зажурені  верби  обабіч  стоять,
Гілля  похилили  на  озера  гладь.

У  плесо  пірнули  і  місяць,  й  зірки  —
Кружляли  у  танці,  гойдались  на  хвилях.
Закохана  пара  вдивлялась  у  даль  —
В  надії  на  долю,  яка  їм  судилась.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042652
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.06.2025
автор: Livera