До небес злітаю
Я, неначе птах.
Світ весь обіймаю.
Він в моїх руках,
Ув обіймах. Світе,
Я тебе люблю!
Серденько зігріте.
Ним любов ловлю,
Що його ж і гріє,
Ніби золоте
Сонце, і леліє.
А навкруг цвіте
Все, мов в казці, квітне,
Пишно розцвіта.
Серденько тендітне
Любо світ віта:
«Світе, добрий ранок,
Друже мій, який
Зустріча світанок
Теплий і ясний!»
Сонце ж в небі сяє
І тепло несе,
І тому буяє
Навкруги усе.
І душа радіє.
Серденько співа.
Теплий вітер віє.
Хилиться трава.
Пташечки співають.
Річенька біжить.
Квіти розцвітають…
Як же добре жить!
Слів мені бракує.
Щоб вир почуттів,
Що в мені вирує,
Вірш вмістити вмів.
Євген Ковальчук, 06. 07. 2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042647
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.06.2025
автор: Євген Ковальчук