В серце кожної людини
Світлі почуття
Сію я, немов зернини,
Щоб усе життя
Їхнє раєм видавалось
Їм, щоб ним було,
Щоб усе у них вдавалось,
Щоб життя цвіло
Їхнє, наче в полі квіти
Гарні й запашні,
Щоб раділи, мовби діти
Ранішній весні,
Кожній неповторній миті
Власного життя,
Щоби радістю повиті
Думи й почуття
В них були і так жилося,
Як бажають всі,
Щоб задумане збулося
Ув усій красі
Неповторній, загадковій,
Милій, чарівній,
Незрівнянній, пречудовій,
Пишній, неземній.
Я від серденька бажаю
Людям це усім
І я певен, точно знаю,
Що на світі цім
Доленька все ж їм всміхнеться.
Лихо все земне
Промине і їх торкнеться
Щастя неземне,
І не будуть більш тужити
Всі вони повік,
А у щасті будуть жити
Весь земний свій вік.
Євген Ковальчук, 05. 07. 2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042646
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.06.2025
автор: Євген Ковальчук