***
Ти птаха, що [i]змінно[/i] боїться втекти і літати,
Боїться [i]невміло[/i]... пірнути у тінь вишини.
Сумує за ніччю, якою ніколи не стати,
І падає в затінь, у теплі і зранені сни.
Ти стомлена просинь, що дихає стигло-пасльоном,
Незнана для інших, захована в сутінь води.
Чекаєш довіри, аби перелитися льоном,
Вдивляєшся в дена, з ясної, сумної гори.
Ти чиста лебідка, що пише нечуті октави
І змінює погляд в пориві невід-самоти...
Плекаєш троянди, маленькі забуті вистави,
Червону та білу, на щастя і присмак журби...
11.06.2025
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042612
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.06.2025
автор: Сара Ґоллард