для застряглих у склі й камінні
скотч на вікнах та дві стіни
старомовні легкозамінні
ні не скласти таким ціни
у всевладді сумних мозаїк
темні фото твоїх отців
вечір котиться мов хазяїн
і готує троянських псів
а довкола дими растреллі
і барокова пишність хмар
наче богу соломку стелить
дзвін улесливий паламар
захід сонця тривогу вклинив
тче мовчанку стара ріка
квітне терен неопалимий
глянь на себе ти хто така
ось знамення тобі й пророки
божий палець та гнів зірниць
начуватимешся допоки
ти частина святих цих місць
люльку плетену хвилі носять
поміж течій і берегів
щоб розбите колись зрослося
мало люті до ворогів
прогинаються верболози
в письмена предковічних трав
аж затихнули ліри й кобзи
отже житимеш час настав
це дорослішання пустеля
сон останній під три чорти
бо рожденним тут моїсеям
більш немає куди іти
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042586
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.06.2025
автор: Єлена Дорофієвська