Найкраща моя форма
Виткана з тонких ниток
Польових квітів рано вранці
І вечірнього намиста зірок
Що купаються в присмерку.
Найкраще моє повернення
Було б неодмінно на заході сонця
Глибокою осінню
Димною стіною
Щоб пустіли вулиці знітившись
Щоб замерзли квіти окрім хризантем
Серед вітрів і дощових турелей
Серед прілих відмерлих поем
Неначе у п'яному маренні
Любов обплете нас плющем.
Завтра чи через тисячі років
Знайдемо той самий край світу
Де поля замикаться колом
А вітри танцюють щоночі для нас
Між блакитним небом і жовтим цвітом
Ти станеш останнім моїм домом.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042583
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.06.2025
автор: Shum