***

Я  трохи  тут  із  вами  ще  побуду.
Не  однією  із,  але  собою.
Біля  води...  очищує  від  бруду.
А  час  цілющий  рани  тихо  гоїть.

Я  тут,  даруйте,  буду  ...  ненадовго.
Мене  моє  чекає,  що  назавжди.
Багато  в  людях  бачила  святого.
І  ранив  душу  гострий  ніж  неправди.

Та  я  ще  тут  чогось  навчитись  маю.
Можливо  це  -  усупереч  любити.
З  хаосу  світу  не  дійти  одчаю,
Тримаючись  за  ниточку  молитви.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042574
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.06.2025
автор: Далека Зірка