Смарагдом ваблять очі свіжі луки
і таємниче зеленіє ліс,
а небу до осінньої багнюки
іще полити доведеться сліз…
Вже ночі обернули на додаток
і убувати стали теплі дні,
що обіцяють трударю достаток,
а у часи непевні – певно ні…
Але іще не середина літа,
скоріше це лише його зачи́н,
і за Купайлом подарує світу
коралі із усталених личин.
У кожної традиції і віхи,
що цебенять з минувшини часів.
Чи третій Спас покличе на горіхи
й обжинками утішаться усі?
Мов очманілі хороводять бджоли,
несуть пропахлі порохом меди,
а доля України бродить колом –
кінці з кінцями силиться звести…
27.06.2025
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042536
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.06.2025
автор: Олександр Мачула