Біль виливаю віршами.
Кожне словечко – щаблина,
Щоб вибиратися з ями,
Де опинилася нині.
Слово за словом – вервечка.
Котяться сльози невпинно.
Сонно притихло містечко.
Я метушусь, мов причинна.
Вгору вдивляюся – зорі.
Ноги загрузнули в буднях.
Прагну шляхів неозорих,
А випадають марудні.
Мойру вив’язую словом,
Біль випускаючи в небо.
Завтра я буду готова
Стати такою, як треба.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042528
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.06.2025
автор: Оксана Дністран