Вийшло так, як ти хотіла:
менше слова — більше тіла...
Зі шпалер, що час не з'їв,
чути зойки солов'їв.
В жовту шибку місяць нишком
розглядає сцену з ліжком:
не Поділ і не Монмартр,
не життя і не театр.
Ні візниці, ні карети:
дві душі — дві сигарети.
Як знущання, крутять знов
знизу "Вечную любовь".
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042523
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.06.2025
автор: Олександр Таратайко