Я не чекаю вже жалю від вас,
Щирих порад і слів підтримки...
В цей надважкий для кожного тут час,
За нас говорять гучно вчинки.
Я не чекаю більше співчуття,
Сьогодні якось недоречно.
Міняє кольори кожне життя,
В обіймах тепло безперечно.
Я не чекаю зовсім каяття,
Потвор, що гатять по країні.
Двірник змітає мовчки вдень сміття,
Де після бомб стирчать руїни.
Я не чекаю, що чиясь рука,
За мене зробить щось корисне.
Підтримати когось маю сама,
Для мене це вже особисте.
Я не чекаю вдячності слова,
Свої лишаю в цих рядочках.
Родині, друзям і захисникам,
Вклоняюсь, дякую синочкам.
Музичний супровід створено за допомогою SUNO AI
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042435
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.06.2025
автор: Grace