Ти пробач за нездійснені мрії,
За цей цвіт не у нашім саду,
За твої, але марні надії,
І твою невимовну біду...
Ти пробач, я тебе не кохала,
За тобою не плакала вслід,
І тебе у ві сні я не звала,
Не тебе захищала від бід...
Не сумуй - все забудеться скоро,
Все проходить в цім світі колись...
Заспіває й тобі колискову
Друга жінка, а ти помолись!
За те щастя, що плине в долоні,
А примари від себе жени!
Жити буду я й далі в полоні,
Вдячна мріям,які не збулись!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042433
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.06.2025
автор: Райка