В ніч на свято на Купала,
Ми стрибали крізь вогонь.
Молодь в колі танцювала,
Шибко! Боже їх боронь.
Молодь в колі танцювала,
Шибко! Боже їх боронь.
В ніч святкову таємничу,
Час казковий настає.
Природа силу чарівничу,
Вогню та квітам віддає.
Природа силу чарівничу,
Вогню та квітам віддає.
Ми на свято те Купали,
Плели чарівні вінки,
Коло вогню танцювали,
Всі - дівчата й парубки.
Коло вогню танцювали,
Всі - дівчата й парубки.
Коли ніч вже панувала,
Час магичний настає.
Квітка в лісі запалала,
Сяйво ясно виграє.
Квітка в лісі запалала,
Сяйво ясно виграє.
Тільки парубок сміливий,
Зможе квітку ту знайти,
Перемігши злиї сили,
Він- коханій принести.
Перемігши злиї сили,
Він- коханій принести.
Ми на свято те Купали,
Плели чарівні вінки,
Коло вогню танцювали,
Всі - дівчата й парубки.
Коло вогню танцювали,
Всі - дівчата й парубки.
В ніч на свято на Купало,
Козак квітку ту зірвав.
Так в житті його зпівпало,
Що коханній дарував.
Так в житті його зпівпало,
Що коханній дарував.
Але дівчина на квітку ,
Навіть не дивилася,
А сміливцю молодому,
Низько уклонилася.
А сміливцю молодому,
Низько уклонилася.
Ми на свято те Купали,
Плели чарівні вінки,
Коло вогню танцювали,
Всі - дівчата й парубки.
Коло вогню танцювали,
Всі - дівчата й парубки.
Коло вогню танцювали,
Всі - дівчата й парубки.
Всі - дівчата й парубки.
Всі - дівчата й парубки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042422
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.06.2025
автор: Валерій Лощицький