Дорога додому
Усміхався юнак, на пероні стояв,
З рюкзаком за плечима, він поїзд чекав,
У вагон він по черзі пройти не спішив,
А спочатку весь натовп в нього пропустив.
Він радів, що сьогодні, а вчора нема,
Хтів минуле забути, де бій і біда.
Рушив поїзд, ще ночі нема за вікном,
Одяг втомлений, досі ще пахне димком.
Його руки в судомах, наче в них автомат,
Він воює вві сні, в ньому він знов солдат.
І морозом по шкірі, знов бій і біда,
І пронизливі фрази говорять вуста!
В купе тихо, замовкли навіть дітлахи,
Спи спокійно солдате, тут не має війни.
25.06.2025
Автор: Олена Соляник©
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042420
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.06.2025
автор: Олена Соляник