День став на перевалі літа.
Весняна свіжість відійшла.
Підсох і ліс від сонцесвіту.
Весь світ дрімота обняла…
Верхи зачублені вітрами
Та зблід дерев широкий лист,
Сумує флора за дощами,
Обрид сухих вітрів посвист…
Та й я, ніби на перевалі,
Завис без сподівань надалі.
Наївна юність мило обманула,
А молодість захоплено пішла,
Як доля не ламала, як не гнула,
Нових бажань лиш додала.
Як буде, що там далі, думати не хочу,
Собі сам усміхаюся над планами життя,
Десь щастя моє далі ще крилом тріпоче,
Та віддаляється, чомусь, без вороття...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042403
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.06.2025
автор: Ivan Kushnir-Adeline