Висохнуть сльози у витрішках на зорю,
Та на останок хіба що [b]Ім’я [/b]побачиш
Там, де сивіє зима поміж слів: [b]Люблю![/b]
В стиглих очах катарактою всіх незрячих,
Щоби відчути у стислих хвилинах днів
Більше провини за всіх, ніж вночі здавалось,
Хто наступає життям на святі граблі
В мріях... в полоні зваб, де цвіло й бажалось
І розчиняється змерзло в обіймах чвар.
Чи матиме сенс вже там глибина надрізу?
Кажуть розумні, що рання весна корисна,
Як надкопати спочатку намерзлий шар...
Скульптура [b]Catcher[/b]
Лоуренс Едвардс (Laurence Edwards)
p/s
https://www.youtube.com/watch?v=hxsld16TjSU
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042397
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.06.2025
автор: bloodredthorn