я бачу сон:
москва паде
із гуркотом і тріском,
і тоне у крові тиранський трон,
на її місці ми будуєм обеліски
Шухевичу, Бандері, Фаріон...
і йдемо на скромний похорон москви
без квітів і промов,
без ладану, без хоругов,
бо так і проводжають самогубців...
на кривавій площі лежать згорілі танки,
до неба досягають українські прапори...
дотлівають ще останки,
останки самовбивчої москви...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042367
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.06.2025
автор: Марина Цуркан