Не був ніколи світ наш ідеальним,
На жаль, таким і є земне життя:
То землетрусить долю семибально,
Або під сумнів ставить майбуття,
То запанує раптом всюди тиша,
Тоді відпочиває зір і слух.
Здається, що і груди вже не дишуть,
Бо все паралізовано навкруг.
Життя ж – не тільки зустрічі й розлуки,
Уписані у світове буття,
Це й мами найніжніші в світі руки,
І на її могилі каяття.
На жаль, таке життя сьогодні в світі,
Де кожен з власним горем сам-на-сам,
Та коли гинуть у війні і діти,
Закину сміло докір небесам.
29.04.2025.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042363
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.06.2025
автор: Ганна Верес