Тих дзвоників багато не буває

Тих  дзвоників  багато  не  буває,  
Видзвонюють  щоліта  -  дзень  -  дзелень!
Їх  сонце  з  неба  радісно  вітає  -
Так  веселіше  починати  день.

Блискучі  діаманти  і  перлини,
У  краплях  світла  з  чистої  роси.
Тумани  білі  стеляться  в  долини,
Шедеври  первозданної  краси.

Складає  червень  трави  у  покоси,
Вишневі  зорі  -  літо    золоте.
Вже  й  липень  йде  -  п'янкий,  медовий,  босий,  
І  мальва  королевою  цвіте.

А  що  й  казати  -  літо  на  вершині,
Пора  найкраща,  неповторні  дні.
Дай  Боже,  миру  нашій  Україні,
І  буде  в  світі  затишно    мені.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042341
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.06.2025
автор: majra