Коли твій сум поглинає надію,
А досвід важкий не відпускає,
Тоді забуваєш мимоволі про мрії,
А чудеса назавжди зникають.
І навіть коли життя, наче вдалося,
Все що хотів в руках вже тримаєш,
Хочеться вірити, що щастя збулося,
Життя всі іграшки в коробку складає...
Немає нічого, що називається наше,
Немає нікого, хто нас розпізнає,
Душі тоді літатимуть вище,
Коли людство в собі Творця упізнає....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042338
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.06.2025
автор: DarkLordV