Руки і плечі, як зламані віти.
Очі зів'яли, як лист восени.
Нікуди час із собою подіти -
Не заховатися навіть у сни.
Від лабіринтів думок тільки втома.
Зникли ключі від веселих подій...
Я заховалась від Всесвіту вдома -
Більше на нього немає надій.
Липа цвіте і п'янить ароматом,
Та цьогоріч його присмак гіркий.
Все за хвилини змінилося,
Раптом...
Більше не чути нам сміх твій дзвінкий...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042298
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.06.2025
автор: Наталі Рибальська