Є люди ті, яким не все одно,
Що буде завтра з ними і з народом,
Їх альтруїзм зашкалює давно –
Це люди особливої породи.
Любов до ближнього – їм не порожній звук –
Це сенс їх існування на планеті.
Про жінку мова йде, що із Прилук:
УЧИТЕЛЬКУ, МАТУСЮ І ПОЕТКУ.
Чоло її у щедрій сивині,
А очі сяють світлом-добротою,
Згорів синок єдиний… у війні,
Вона ж не залишилась самотою,
Бо має власний погляд на життя:
Попереду іти й служити іншим.
Зазнайством не хворіла від звитяг.
А скільки мудрості й тепла у її віршах!
ЛЮДМИЛА – цебто мила для усіх,
А це не просто, думаймо гарненько,
Єдиний нажила за вік свій гріх:
Прекрасна ПОДРУГА, БАБУСЯ й НЕНЬКА!
Сьогодні у народин її день
Вітаймо ЮВІЛЯРКУ тепло й щиро!
Хай доля літ багато напряде,
ЗДОРОВ’Я, ЩАСТЯ, РАДОСТІ І МИРУ!!!
23.06.2025.
м. Чернігів.
З повагою сім’я Демиденків
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042291
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.06.2025
автор: Ганна Верес