Знову
над прірвою
бачу
міст,
Поруч –
надійне
його плече.
Дружній
тандем
набуває
зміст,
Часу ріка
через нас
тече,
Та
не торкає
моїх
основ.
Він мені –
парусом
серед
бур.
Хвилі
здійма
вітерець-любов,
Десь
на кормі
задрімав
Амур…
Не прокидайся!
Крізь призму карм,
Хмари накрили,
чи дощ січе,
Напрям тримає
його рука,
Парус – надійне
його плече.
30.05.2025
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042254
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.06.2025
автор: Ірина Лівобережна