Десь там, у райських небесах,
Де сонце відчиняє брами,
З промінням сонячним в руках
Моя відпочиває мама.
Цвітуть дерева і кущі,
Травою встелені дороги,
З небесним сяйвом у душі ,
Матуся у обіймах Бога.
За всі страждання і труди,
Яких вона в житті
зазнала,
Сам Бог забрав її туди,
Де вже нема земних печалей.
... А липа рясно так цвіте,
Яку колись садила мати.
Моє дитинство золоте,
Сьогодні - на порозі хати.
Де ми жили, де ми росли,
Там світ новий творився нами.
А ми щасливими були,
Під теплим сонцем тата й мами.
@ Марія Зубрій
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042239
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.06.2025
автор: majra