Забутий…

                                                                             
                                                           Любій  малечі  про
                                                                                     потрібні  речі.


Загубили  м'ячик  діти
В  самоті  лежить.  Забутий...
Думу  думає,  гадає,
Що  його  тепер  чекає?

Згадує  тих  рук  тепло,
Як  то  весело  було!
Як  летить  він  через  сітку,  
З  ним  стрибають  радо  дітки.

                             Тут  дівчатко  вийшло  з  хати
                                                   з  малим  песиком  гуляти.
                               Бачить:    м'яч  в  траві  сумує,
                                               мовчазний  лежить,  нудьгує...  

Згубу  дівчинка  раденько
Пригорнула  до  серденька.  
Ніжно  пестила  малого
Стрибунця  в  руках  сумного.

Враз  відчув  тепло  дитяче
Так  зрадів,  що  ледь  не  плаче.  
Вмить  схотів  він  знов  стрибати,  
Як  же  повернуть  до  хати?  
                                         Як  йому  допомогти
                                                           й  видне  місце  тут  знайти?
                                             Через  мить  прибіг  хлопчина,  
                                                                 красно  дякував  дівчині.  

                                       -      -      -  

Тут  мораль  така,  малята,  
Бережіть,  що  з  дому  взяте,  
Іграшки  не  забувайте,  
Вам  купили    -    про  них  дбайте.  
Речі,  що  берете  з  дому,  
Поверніть  у  дім  свідомо.  



                                                 

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042229
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.06.2025
автор: Галина Лябук