Бджолу спіймали у садку два шершні величенькі.
- Нівроку гарна... й крилечка в тебе дуже гарненькі.
Літати можеш. А що ще? Збирать нектар умієш?А ще,
говорять, смачний мед у вас є. Розумієш, чому тебе
спіймали ми? То ж нам будеш служити.
- Та не для того я живу, щоб з трутнями дружити, -
так їм відмовила бджола й летіть зібралась далі. Та
шершні ті малу бджолу міцненько так тримали. Ста-
рались болю їй завдать, то ж обпалили крила. Муж-
ньо трималася бджола, все помочі просила. Вона мо-
лилася, а ті із неї насміхались.
Та ось в один великий рій всі бджілочки зібрались.
Як налетіли... Шершні ті кудись безслідно зникли.
---------------------------------------------------------------
Не буде вже так, як було... до чого вже всі звикли.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042225
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.06.2025
автор: Надія Башинська