Хотів, щоб мовчала — мовчу, аж луна.
(У шафі кричить моя внутрішня Жанна).
Сказав, щоб була, мов весняна струна —
Я ж стала акордом для твого баяна.
Хотів, щоб я їсти варила щодня —
Я варю інтриги, борщі — по настрОю.
Сказав: “Ти жіночна, як рання роса!” —
То чом ти тікаєш, як пахне грозою?
Хотів — щоб в запасці, з вустами із меду.
Та з шовку я, з перцю, та із кропиви.
Я може, коханий, і в пекло піду—
Та все ж не змінюсь, тому просто люби.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042156
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.06.2025
автор: Лія***