СНИ ДИКТАТОРА (Вступ)

Сон  -  благословення  боже  
Так  влаштована  людина,  
Що  без  сну  вона  не  може,
Навіть  рідкісна  тварина,
Хоч    впівока,  напівкулі,
Чи  дельфіни,  чи  косулі,
Але  сплять,  бо  сон  -  життя,
Навіть  мати  з  немовля,
Хоч  не  довго  але  спить…
Я  про  що...в  цю  саму  мить
Дуже  дууууже  хоче  спати
Недофюрер,  пук-диктатор.
Сон  давно  пішов  від  нього,  
Прям  дійшло  вже  до  смішного:
Як  приходить  час  до  сну
Ну  ні  в  оці  «ні  в  глазу»!!!
Як  засідання  чи  рада,
Так  стуляє  «оченята»
(Оченята  бо  маленькі,
Якщо  що,  то  в  нього  бенькі)
Фармацевти,  лікарі
І  шамани,  і  попи,
Як  один  не  здатні  більше
Бодай  чимсь  допомогти.
Що  робити!?    Тож  диктатор
Сам  собі  шука  розради…


БІЛЬШЕ  ЗІБРАНО  ПІД  НАЗВОЮ  «СНИ  ДИКТАТОРА»

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042153
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.06.2025
автор: Любов Люта