20 червня за рішенням ООН:
Всесвітній день біженців.
Куди ти йдеш людино, і чому?
Лиха година виганяє з хати...
І їдеш ти в далеку чужину,
Не знаючи чи будеш повертати...
Вітри гудуть мелодію сумну,
Нема кому в дорогу виряджати.
Ти проклинаєш лихо і війну,
Але на те не в змозі ради дати.
А може в кого й хати вже нема,
Лиш сивий попіл спогади ховає.
В глибинах серця літо мов зима,
Бо в чужині ніхто нас не чекає...
Коли вже йдеш, спинятися не слід,
Крізь пекло треба бігти без упину.
В бурхливих ріках не шукаєш брід,
Коли каміння кидатимуть в спину.
Таке життя, немов жорстока гра,
Ніхто не знає, що його чекає.
І їдуть люди, та не від добра,
А часто просто виходу немає...
... Не гнівайтесь, не зліться, не кляніть,
Вам невідомі ті людські дороги.
В своєму серці світло збережіть,
За кожну милість дякуючи Богу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042139
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.06.2025
автор: majra