Дихаю глибоко..
Серце б'ється в ритмі..
Наче нова епоха -
Всі одержимі,
Всі втрачають контроль,
А я тримаю ритм,
Наче власний пароль.
Прямо на вершині хмар,
Крихітко...
Моє серце палає,
Наче вічний вогонь.
Розірву цей світ на частини:
Раз,
Два,
Три —
до зірок без причини.
Відкриваю очі -
Бачу кольори,
Світ навколо змінюється,
Ми вже не старі.
Вони всі за мною,
Як за світлом йдуть,
Але я вільна пташка,
Що в небі живуть.
Прямо на вершині хмар,
Крихітко...
Моє серце палає,
Наче вічний вогонь.
Розірву цей світ на частини:
Раз,
Два,
Три!!!
Розірву цей світ на частини,
на
Дві половини.
Й.. до зірок, без причини.
Світло в мені.
Воно мене веде.
Ніякі межі не зупинять мене.
Танець душі!
Ми вільні!
Як вітер вільні ми.
Нехай цей момент триває повік.
Прямо на вершині хмар...
Крихітко!
Порхай.
Крихітко!
Порхай.
Моє серце палає,
Наче вічний вогонь.
Розірву цей світ на частини:
Раз,
Два,
Три — до зірок без причини.
*[b]Вільна душа[/b]
Я не вбивця -
кажуть в народі,
У відповідь як вирок -
Ви - повинні,
То ваш обов'язок
перед Батьківщиною?
У відповідь люди
тихо, претихо мовлять :
-А ви?
-Ви з нами?
-Ви теж убивці?
-А, Ви виконали свій
Обов'язок?
Ми не вбивці,
вбивці як раз ви.
Ріки ж крові
виходять з берегів -
То злочинні діяння катів.
То не є війна,
її - нема,
то вбивства,
відповідальність за які
не має терміну давності,
то злочин.
Та хто судді?
Хто ж злочинець то?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042115
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.06.2025
автор: oreol