Привіт, так, я знаю…
Ти самотня й забута була́
Але ні, я про все памʼятаю
Я й сама вже давненько одна
Я захоплювалась так тобою,
Уявляла всі зустрічі й дні.
Я не знала тоді, що з журбою
Зачиню́ тебе в тиші й пітьмі.
Ти чарівна як хвиля морська
Моя сукне, для світлих лиш днів
Я тебе хоч і вже б одягла́
Але тут ще ведуться бої
Я тебе бережу для коханого
Бо без нього я вже не жива
Та я вірю, що світло настане
І кривава застигне війна
Я для миру тебе бережу,
Одягну́ й обійму́ я коханого.
Та лиш бачу його, як засну —
На війні, у світлі багряному.
Я тебе одягну з перемогою
Я ж для неї тебе берегла
Проведу тією дорогою,
Що чужими оббита була́
І коли вже мине ця дорога,
І пове́рнеться він на весні —
Я зітхну, обійму́ перемогу
І вдягну́ тебе, як увісні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042075
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.06.2025
автор: В.О Кароока