Я на струнах серця граю
Уночі, мов на гітарі,
Й радісні пісні співаю
Разом з місяцем у парі.
Ніч не темна, ясна нічка,
Бо сіяють в небі зорі,
А під ними квітне чічка*.
Стільки їх, мов крапель в морі.
Зорі хоровод заводять
Під пісні, неначе діти.
Ніч. Вони всі верховодять
З місяцем. В душі радіти
Хочеться лиш в цю годину.
Тепла ніч, пора ж бо літня.
Огорта мене, людину,
Радість світла, усесвітня.
Я завершую співати.
Простір, мов могутня сила,
Що в словах не передати,
Миттю тиша охопила.
Все і всі навкруг заснули,
Позаплющуючи очі.
Їх преміцно огорнули
Невидимі руки ночі.
Ніч їх, мов заворожила
Чи немов зачарувала.
Їх вона заполонила
Наче в мить, коли настала,
Темним покривалом вкривши
Світ на суші і на морі,
Мовби свічі, запаливши
Жовтий місяць, ясні зорі
В небі. Буде панувати
Ніч, допоки не настане
День новий нової дати.
Лиш тоді її не стане.
*Чічка – діал. Квітка
Євген Ковальчук, 28. 06. 2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042036
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.06.2025
автор: Євген Ковальчук