ГІДНІСТЬ
Хай знання мовчать до свого дня,
Та настане мить і блисне тут
Все, що ти зібрав в добу знання,
Врешті у житті як твій статут.
Хтось зітре усі твої сліди,
Слово щире більше, ніж скарби
І в мовчанні зріють ці плоди,
Бо в обіймах мало є журби.
Світ не буде тільки лиш один,
Не завжди відчує суть і біль.
Та не варто жити для хвилин,
Щоб ловити славу серед хвиль.
Велич в тім, щоб гідність зберегти,
Не просити сонця: хай мовчить.
Хто живе, аби добро гребти,
Той у тиші дійсно сяє вмить.
Зрозумій, не кожен бачить все,
Та це не причина згаснуть вмить.
Той, хто не втрачає що несе,
То у того серце не болить.
Мирослав Манюк
19.06.2025
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042031
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.06.2025
автор: Мирослав Манюк