Кохання, це хвороба без кінця,
Невиліковна, затяжна хвороба,
Що тягнеться з початку і до гроба,
Найнебезпечніша хвороба ця...
Кохання, це солодкий Божий дар,
Коли кохаєш, віриш і прощаєш,
Чекаєш на щасливого кінця...
Кохання, це коли нічого вже не бачиш,
І не смієшся, і не плачеш,
Коли тебе не чуєш наяву...
Тоді я не живу, а лиш існую,
Не заспокоюсь, не засну я,
А лиш слабенькою надією живу...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042019
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.06.2025
автор: РОМАН СОБОЛЄВ (В СТРИГУН)