з Тобою вірила в можливе:
чудесне, світле і красиве.
з Тобою знову довіряла
і помилялась-вибирала.
хто вартий слів, а хто — обійм?
а може краще буть самій?
і я сама багато зможу,
хоч говорила часто: Боже...
та іноді мовчу у тиші
і душу скребочуть як миші -
новини, війни, люди, дóми,
а світ реве і в криках тоне.
коли крадуть дітей — Ти де?
пробач, я не розумію це.
коли знов обстріл у вікні —
Ти є у світі цім чи ні?
ми бачимо так часто тьму,
Творець, він є... але ж чому
ми бачимо лише в надіях
добро і зміни в наших діях.
*розпочато 10/10/2020 (м. Тернопіль, вул. Новий Світ)
*дописано 19/06/2025 (Польща, м. Кельце)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042014
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.06.2025
автор: Olivia Home