Схилимо голови з вами до долу,
В пам"ять всім жертвам голодомору,
Сліз не потрібно, і тих зайвих речей,
Бо не піднімуть з могили людей.
Всіх, кого вбили і замордували,
Їсти і пити їм не давали,
Змушенний голод, скрізь пройшов палачем,
Викосив жертви уявним мечем.
ЖалІти не вмів - ні старих ні дітей,
ДовІв, що вже люди їли людей,
Злякані смерттю, всі втратили розум....
Жалкі кістки вивозили возом...
Винних у тому, нам нема де шукать,
Всім залишається - тільки благать!
Щоб не з"явився злющий голод у світ,
Щоб процвітав - український наш рід!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=104199
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 22.11.2008
автор: TigraAgara