КРОК ЗА КРОКОМ
Не зросте насіння лиш за мить,
Тихо проростає корінь тут.
Все велике в часі довго спить,
Поки не прорве забутий ґрунт.
Світ не зміниш ти за тиждень-два,
І не зникне сум за кілька днів.
Та поволі творяться діла
Для майбутніх звершень і чинів.
Кожен день — це камінь у місток,
Що веде в новий та вищий світ.
Тихий шлях, маленький цей росток,
Перший подих справжніх, юних літ.
Коли глянеш крізь роки й літа,
І побачиш тінь колишніх схем,
То збагнеш, що правда є проста:
Зміни йдуть, але дрібним дощем.
Тож не знижуй і малий момент,
Він — основа майбуття твого.
Той, хто йде без поспіху вперед,
Ще настигне й вчителя свого.
Мирослав Манюк
18.06.2025
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041965
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.06.2025
автор: Мирослав Манюк