Негідний суд… А, що суди змінились?
Негідні свідки — свідчення такі ж.
Злочинці справжні, як завжди відмились,
А білі нитки в протоколах майже скрізь.
Кричав юдейський гомінкий мурашник:
Розпни Його! Варавву відпусти!
То ж кров Його на їх, чи дітях наших
Світ не забуде, не пробачить, не простить.
Усе було не так воно насправді -
Його і не збирались захищати...
Брехня апостолів маскується під правду
Безчесні й ті, які вели Його на страту.
То то Писання чи суддівські Протоколи
Про злочин той без права забуття?
Не має строку давності ніколи -
Але без вироку - чи буде каяття?
Якщо Ісус спокутував гріх людства,
Чи зрадників спокутував Він зраду?
Чи Вищий Суд пробачив їх паскудство?
Чи може покарання в «раю-саду»?
І Юда не повісився на гілці -
Бо хто б писав Євангліє його?
Чи був і хрест, із літерами ІНЦІ?
І хто вважає бога-батька за свого?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041915
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.06.2025
автор: Петро Кожум'яка (Ян Укович)