Згоріти в пеклі вам, щоб діти ваші і онуки,
Були тисячоліттями приречені на муки.
Не люди ви, та й звір він так не робить,
Собі подібних не вбиває і без причин не гнобить.
Хіба таке ще може хтось робити,
Касетами в містах людей бомбити.
З апломбом і цинізмом заявляти,
Що вам вдалось військові цілі з Успіхом вражати.
Тож гітлеру до путіна багато ще рости,
Щоб рівня путінізму досягти.
Та й ви народ - раби, плебеї й слуги,
Вбивать людей вважаєте за честь, в тім бачите заслуги.
Ті будьте прокляті, хто видавав накази,
І ті хто кнопки натискав, і не відмовився ні рази.
Щоб ваші дні перетворилися на ночі,
Щоб Світ для вас погас й полудою покрились ваші очі.
А прийде час піти , земля щоб не прийняла,
Бо покидьків таких вона іще не знала.
В. Небайдужий.
Червень 2025 рік.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041900
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.06.2025
автор: Небайдужий